Дитячі шафи та стелажі для іграшок на фото: 50 найкращих ідей

Радянська дитина могла обходитися набором кубиків, неваляшкою та м’ячиком. Але в більшості випадків такий підхід був викликаний не так позицією батьків, як дефіцитом магазинів і неможливістю розширення асортименту іграшок. Перед сучасною дитиною відкривається неймовірний, величезний світ іграшок, різноманітність якого важко уявити. Навіть якщо батьки стримані в купівлі нових плюшевих друзів, конструктором, машинок чи ляльок для свого чада, родичі та друзі завжди готові прийти на допомогу та заповнити дитячу кімнату «під зав’язку». Саме тому в кімнаті дитини важливо організувати не просто систематизоване, але й зручне для господаря зберігання іграшок. Дитячу кімнату в більшості російських квартир рідко можна назвати просторим приміщенням, і правильна організація всіх функціональних сегментів необхідна для складання ергономічної, зручної в експлуатації та догляду за обстановкою.

В умовах жорсткої економії простору в хід йдуть різні дизайнерські прийоми — від систем зберігання до використання висувних конструкцій під ліжками. Ящики-скриньки, пуфи з простором для зберігання, мобільні бокси на коліщатках — всі ці пристосування можуть допомогти не тільки організувати систематизоване зберігання іграшок і спортивного інвентарю в дитячій кімнаті, але й спільно з дитиною виявити свої дизайнерські здібності.

Для того, щоб у сотий раз не наступати на дрібні деталі конструктора, щоб нескінченні кубики не розповзалися по всьому будинку, а пазли були надійно приховані у своїх коробках, батькам доводиться докладати чимало зусиль. Але давайте спочатку визначимося з віком дитини, адже від цього багато в чому залежить, чи зможе вона сама підтримувати порядок у своїй кімнаті:

• дитині до 1 року, як правило, іграшки видають батьки, найчастіше їх небагато і вони містяться в межах манежу, ігрового столика або килимка. Для такої кількості достатньо одного боксу (пластикового, дерев’яного, тканинного на твердому каркасі або плетеного). Така коробка може бути оснащена коліщатками, кришкою – для зручності користування та спрощення процесу підтримання порядку;Найважчий з погляду масштабності заселення дитячої кімнати іграшками вік приблизно з 1.5-2-х років і до 5.5-6. У цей період гри є основним джерелом отримання інформації, пізнання навколишнього світу та своїх здібностей. Іграшок багато, вони різні за розміром, функціями та вибором способу зберігання. Тому систем зберігання має бути кілька або одна велика, але складається з кількох блоків. Такий підхід пов’язаний не тільки з кількістю, але й тим фактом, що в ранньому віці іграшки досить швидко набридають дитині (грати з однією машинкою більше півгодини ваше чадо навряд чи буде), тому частину предметів для ігор краще забирати на верхні полиці. Ляльки або машинки, що повернулися з антресолей, будуть сприйматися як нові, а щоденний потік іграшок не буде масштабним – кілька предметів прибрати зможе і сама дитина;
• з 6 до 10 (все індивідуально, деякі діти продовжують активно грати і після кількох років навчання у школі) кількість іграшок зменшується, дитина може сама прибирати всі предмети для ігор навіть на верхні полиці і часто просто не дозволяє батькам наводити лад у його кімнаті. Деякі системи зберігання звільняються від іграшок та займаються книгами, спортивним інвентарем, настільними іграми;
• після 10 років у кімнаті дитини найчастіше залишаються лише іграшки, які є предметами колекціонування чи справді «дорослі» ігри. Але для їх зберігання зазвичай вистачає і пари відкритих полиць чи однієї скриньки у шафі.

Вибираючи системи зберігання для дитячої кімнати важливо врахувати такі критерії:

• екологічна безпека для людини та навколишнього середовища;
• безпека з точки зору експлуатації без травм – чим молодша дитина, тим простіше має бути конструкція (ніяких скляних чи дзеркальних вставок у дверцятах шаф у кімнаті малюка, чим менше фурнітури – тим краще);
• простота у догляді – слідів від липких пальців, соку, пластиліну та олівців уникнути буде складно, тому краще спочатку врахувати можливість швидкого та простого очищення поверхонь;
• система зберігання повинна стилістично вписуватись у загальну канву оформлення кімнати;
• Якщо дитина вже досить доросла, щоб говорити про свої переваги, то вибір будь-яких предметів інтер’єру для його кімнати краще робити разом із нею.

Один із найпростіших та універсальних способів створення систем зберігання – використання відкритих полиць. Вони не займають багато місця з погляду використання корисного простору приміщення, потрібна лише вільна стіна або її частина. Перевага відкритих полиць у тому, що всі іграшки будуть на увазі у дитини і взяти їх вона зможе сама. До недоліків можна віднести швидше експлуатаційні особливості — прати пил з відкритих поверхонь полиць батькам доведеться в рази частіше.

Для того, щоб систематизувати зберігання іграшок та деталей до них, вам знадобляться контейнери. Асортимент сучасних магазинів вражає вибором – знайти свій оптимальний за вартістю, дизайном та кольоровим рішенням варіант зможе кожен з батьків. Тканинні та плетені, пластикові та дерев’яні – контейнери (практично все можна маркувати) допоможуть вам розсортувати іграшки, та навести лад у кімнаті. Насправді, діти люблять сортування, перекладання дрібних іграшок або елементів конструкцій за своїми «будиночками» може стати чудовою грою, а не нудним обов’язком з наведення порядку.

Трохи ускладнивши конструкцію відкритих полиць та зібравши всі елементи разом, ми отримуємо стелаж. Перевага таких меблів у простоті складання готового рішення, компактності по глибині та місткості, враховуючи висоту конструкції. Ще один плюс використання стелажів у тому, що замість іграшок на його полицях з часом з’являтимуться книги, настільні ігри та різне канцелярське приладдя. А отже, набувати нових систем зберігання для вже підрослої дитини (школяра) не потрібно буде.

Стелажі можуть складатися як зі звичайних відкритих полиць, так і є набором осередків, в які можна просто поміщати іграшки або вставляти контейнери. Такий стелаж може кріпитися прямо до стіни, якщо не має загальної задньої стінки. Габарити стелажу залежать від можливостей кімнати, кількості іграшок, які там зберігатимуться і загального характеру оформлення інтер’єру. Найчастіше для виконання масивних стелажів використовується білий колір — він не обтяжує образ приміщення навіть у випадку з масивною спорудою. До того ж яскравих фарб у кімнаті буде достатньо, адже іграшки розміщуватимуться на відкритих полицях.

Використовуючи вбудовані стелажі, можна не тільки не турбуватися про кріплення конструкції до стіни, але й економити корисний простір дитячої кімнати, що важливо в умовах малогабаритного житла. Найчастіше подібні стелажі мають у нижній частині закриті бокси з дверцятами, а вся верхня частина представлена ​​відкритими полицями з різною або однаковою висотою. Все залежить від розмірів іграшок, які розташовуватимуться на полицях.

Невисокі відкриті бокси-стелажі з осередками – чудовий спосіб зберігання іграшок у кімнаті малюка. Конструкція не має дверей, а значить, прищемити пальці ваш малюк не зможе — повна відсутність фурнітури і відмінна стійкість модуля забезпечує високий рівень безпеки. Дитина сама зможе діставати іграшки, адже модель невисока. При цьому вдасться проводити деяке сортування іграшок по осередках залежно від розміру, характеру маніпуляцій, що виробляються, або будь-якої іншої ознаки, яка сподобається маленькому господареві кімнати.

Оригінальний та при цьому практичний з точки зору експлуатації предмет меблів у дитячій кімнаті – шафа з великими отворами в дверцятах. Навіть у маленької дитини не виникне проблем з відчиненням таких дверей, через великі отвори чудово видно на якій саме полиці стоїть потрібна іграшка. Подібна модель стає не лише системою зберігання, а й оригінальним елементом інтер’єру дитячої кімнати.

Скрині, ящики та короби різної модифікації можуть бути як єдиними (у кімнаті малюків з невеликою кількістю іграшок), так і додатковими системами зберігання. Зручність подібних конструкцій у тому, що вони мобільні – завжди можна прибрати скриню до стіни, щоб збільшити вільну площу для ігор. Часто такі короби з кришками оснащені коліщатками, щоб навіть дитина могла здійснювати нехитру перестановку. Ще одна перевага скриньок у тому, що їх можна використовувати як місце для сидіння, якщо покласти на кришку м’яку підкладку. Але й недоліки у подібних систем зберігання є – систематизувати зберігання, швидше за все не вийде, усередині всі іграшки лежатимуть валом.

Компактним варіантом скрині є пуф із простором для зберігання. Багато іграшок в його порожнину не поміститься, але він легко переміщається по кімнаті за допомогою коліщатків і може служити місцем для посадки гостей дитини. Як додаткова система зберігання підходить навіть для кімнат середнього та малого розміру.

У разі жорсткої економії корисного простору будь-яка можливість організації систем зберігання дорога. Особливо, ялинки в кімнаті проживає не одна дитина. Простір під ліжком не може пустувати. Чи будуть системами зберігання під ліжком звичайні контейнери або ящики на коліщатках, а може, сама конструкція спального місця передбачатиме висувні блоки – у будь-якому випадку, у раціональності цього рішення сумніватися не доводиться.

І на останок. Якщо простір дитячої кімнати дозволяє, то оптимальний варіант створення систем зберігання іграшок — використання різних модифікацій. Висувні ящики під ліжком, стелаж з відкритими полицями і осередками для систематизації іграшок, короб або скриня біля спального місця, мобільний пуф з простір для зберігання — всі ці пристосування допоможуть не тільки розподілити всю колекцію іграшок, але і привчити дитину до самостійного наведення порядку.