Вибираємо та встановлюємо кутову раковину правильно (фото)

Кутове миття для кухні – це чудовий спосіб заощадити безліч корисних сантиметрів робочої поверхні. Розташування раковини в кутку — це практичне та ергономічне рішення, зручне для більшості господинь. Особливо актуально воно у випадку, якщо вашу кухню прикрашає гарнітур Г-подібного планування. А ось за стилем ніяких обмежень немає — кухонні раковини виконуються і зі штучного каменю, і з нержавіючої сталі (використовуються й інші матеріали), так що скомбінувати необхідні фактури і кольори не складе труднощів.

Вибираємо матеріал

Найпоширеніші кухонні мийки – з нержавіючої сталі. Нержавіюча сталь робить їх простими у догляді, універсальними у плані стилю та доступними – у плані вартості.

Стильними та якісними вважаються раковини з кераміки, проте ціна на них досить висока. Такі мийки можуть виготовлятися з:

• Каоліна;
• Фаянса (вогнестійкої глини).

Якість таких виробів буде вищою, ніж у мийок з нержавіючої сталі, адже керамічні раковини характеризуються:

• Стійкістю до механічних пошкоджень;
• Стабільністю кольору;
• Довговічністю;
• Привабливим та цікавим дизайном.

Не менш потрібні і моделі зі штучного каменю, композитних матеріалів – силакрилу, коріану. Їхні головні переваги – екологічність, міцність і привабливість.

А ось для дизайнерських дорогих кухонь раковини часто виготовляються з природного каменю (граніту, або мармуру).

Вони легкі у догляді і розкішно виглядають, але й ціна їх у кілька разів вища, ніж у аналогічної конструкції з нержавіючої сталі (12-50 тис. руб.).

Кухонні раковини з емальованою поверхнею сьогодні можна зарахувати до ретро-стилю. Адже привабливий глянець ці покриття втрачають дуже швидко. Крім того, емаль схильна до механічних пошкоджень і дуже складно відновлюється.

Порада! Для класичного стилю підійде керамічна раковина, а кухонні мийки з нержавіючої сталі чудово впишуться в сучасний інтер’єр. Високотехнологічний дизайн отримає логічний додаток у вигляді виробу зі штучного каменю.

Як не помилитися у виборі – форма та габарити

Вибираючи розміри раковини, слід виходити з міркувань ергономічності та від того, яка тумба встановлена ​​на кухні. Маленьке миття буде доречне тільки на невеликій кухні з маленькою тумбою.

Найзручніша раковина, на думку фахівців, — прямокутна. Так, будь-яку звичайну раковину можна розмістити в кутку, якщо гарнітур має п’ятигранну кутову тумбу 90х90 см. Взагалі максимально зручною робочою зоною кут стає, якщо під стільницею розміщений модуль з п’ятьма гранями. На наступному фото можна побачити різницю.

Існують також квадратні, трикутні, овальні чаші, але часто виступають лише елементом раковини, що з двох чаш.

Комбіновані мийки такого типу часто використовують там, де є необхідність економити простір – одну їх частину можна використовувати для посуду, а другу – для овочів, фруктів, розморожування їжі, що дуже зручно. І форма чаші неодмінно має відповідати загальному стилю.

Порада! Добре, коли виріб доповнений і крилом для сушіння посуду.

Важливий чинник вибору – це розміри, зокрема й глибина. Адже якщо раковина буде надто глибокою, то при миття доведеться постійно нагинатися. Занадто маленька, дрібна модель теж незручна — при миття посуду з неї розлітатимуться бризки на всі боки, залишаючи плями на меблів і стільниці. Оптимальні розміри тут – 20 див.

Підготовчі процеси – вибір типу кріплення раковини, підготовка інструменту, демонтаж

Кутові (і не тільки) кухонні раковини класифікуються за типом установки:

• Врізна (утоплюються в стільницю);
• Накладна (опорою для неї є тумба);
• Підстільна (використовують спеціальні кріплення для монтажу під стільницею).

Вибрали тип раковини? Тепер потрібно підібрати інструмент, що дозволяє своїми руками зробити установку та підключення та відповідні матеріали. Тут знадобляться:

• Тумба;
• Власне мийка, розміри якої відповідають розміру підстільника, та змішувач;
• Електролобзик – якщо раковина врізна, під неї потрібно зробити отвір у стільниці;
• Кути, самонарізи для додаткової фіксації раковини;
• Сантехнічний інструмент, у тому числі газовий ключ;
• Труби (найчастіше пластикові);
• Гофрошланг;
• Заглушка із міцної та довговічної гуми;
• Гумові ущільнювачі, необхідні в процесі встановлення труб та змішувача;
• Сифон.

Процес демонтажу власноруч займе не так багато часу. Для цього потрібно перекрити подачу води – і гарячої, і холодної, після чого зняти стару сантехніку.

Зробити це рекомендується в такій послідовності:

1. Демонтувати змішувач;
2. Відключити гофру (трубу, якою проходить слив);
3. Від’єднати мийку;
4. Демонтувати встановлені кріпильні кронштейни.

Роботи з монтажу миття – послідовність робіт

На першому етапі визначається місце розташування раковини. Незалежно від того, велика раковина планується встановлюватись або маленька, нержавіюча або зі штучного каменю, врізна чи накладна – вона повинна монтуватися максимально близько до місця, де стояла стара конструкція. Це позбавить вас необхідності робити довгі комунікаційні шляхи.

Якщо ж такі роботи таки необхідні, то найлегше зібрати новий водогін із пластикових труб. Щоб зробити конструкцію надійною, використовуйте у процесі роботи гумові ущільнювачі та спеціальну фум-стрічку.

Пластикові труби легко з’єднуються зі старими різьбовими з’єднаннями.

Порада! Якщо є необхідність прокладання комунікацій по стіні кухні, сховайте труби за декоративним коробом.

Зібрати та встановити кухонну сантехніку своїми руками не складно. Установка кутового миття, по суті, нічим не відрізняється від монтажу звичайної раковини.

1. Використовують гофрований шланг для зливу води з нової мушлі в стару каналізаційну трубу. Спочатку він підводиться до зливу мийки, а потім виводиться через отвір у задній стінці шафки і приєднується до каналізаційної труби. У місці стику обов’язково використовують гумовий ущільнювач, що дозволяє трубам щільно прилягати один до одного.
2. Шланг під раковиною з’єднують із сифоном – це дозволить трубам не забиватися сміттям.
3. Після монтажу водопроводу починається монтаж раковини. Теоретично її можна прикріпити до стіни на кронштейни, але такий підвісний спосіб найбільше підходить для ванної кімнати. Найчастіше нержавіюча (керамічна, кам’яна) мийка встановлюється на тумбу або стільницю, що служить їй основою. Якщо ж використовується врізна конструкція, то без відповідних меблів із міцною стільницею не обійтися.
4. Шафка із встановленою раковиною обов’язково фіксується – до підлоги чи стін.
5. Починають монтаж сантехніки з установки змішувача. Він може відрізнятися за конструкцією та кріпитися до різних підстав. Такою «опорою» може стати і стіна, і раковина (нержавіюча або зі штучного каменю). Змішувач на стіні монтують горизонтально, за рівнем. Для регулювання його положення використовують ексцентрики, що входять в комплект.
6. По завершенню всіх робіт потрібно перевірити водопровідні та каналізаційні з’єднання — якщо ви змогли зібрати все правильно, то жодної течі при відкритих змішувачах не виникне.

(Оцініть матеріал! Вже проголосувало:19 Середня оцінка: 4,63 із 5)
Завантаження…

Підтримайте проект — поділіться матеріалом зі своїми друзями у соцмережах:

Читайте також: