види, як вибрати, правильна установка

Ванна кімната – одне з найфункціональніших місць у квартирі. Про це не можна забувати при виборі сантехніки, меблів та побутового обладнання. Щоб невелике приміщення не перетворилося на захаращений склад, наголошуйте на практичність і багатозадачність. Чим більше деталей вдасться поєднати в одному – тим краще. Одне з нетипових і не самих очевидних рішень – монтаж раковини прямо над пральною машиною. Але щоб все працювало і виглядало акуратно, потрібно правильно підібрати комплектуючі та деталі.

Установка умивальника над пральною машиною має один очевидний і головний плюс – економія місця. Особливо вона актуальна для маленьких кімнат, в яких інакше не вдасться розмістити відразу обидва важливі елементи. Можна навіть прилаштувати шафку. Для цього миття виноситься трохи вперед, і під час вмивання нічого не заважатиме на рівні колін.

Такий монтаж – це один із найефективніших способів використання простору. Але є й друга істотна перевага: різноманітність моделей раковин та способів встановлення. Під будь-який інтер’єр знайдеться подихаючий варіант.

Спільний монтаж традиційно використовується у ванній кімнаті. Це не вдалий варіант для кухні. Над компактними та плоскими раковинами зручно вмиватися, але не мити посуд та займатися домашньою роботою.

Що стосується недоліків, то найскладніше підібрати сифон, враховуючи, що під раковиною стоїть електроприлад. Будь-які неточності монтажу загрожують серйозними проблемами з безпекою, починаючи від короткого замикання. Краще виберіть спеціальні мийки для спільного монтажу з сифоном в комплекті. Інакше підшукати підходящий самостійно буде не так легко.

Через специфіку облаштування зливу високий ризик застою води. Вона виходить набагато повільніше, ніж за традиційного вертикального монтажу, і навіть невелика скринька може призвести до серйозного засмічення.

Неправильний вибір місця призводить до того, що у приміщенні незручно перебувати та пересуватися. Тому спочатку краще ретельно опрацювати та оцінити план монтажу.

Головні фактори вибору умивальника не змінюються незалежно від місця встановлення. В першу чергу враховуйте його розмір, конфігурацію та спосіб монтажу. Найзручніші – майже плоскі та неглибокі латаття, які економлять місце. Така форма не з’їдає цінної висоти. Але враховуйте, що зовсім плоскі умивальники не затримують воду, а отже, і не захищають від бризок. Це небезпечно для електроприладу, тому важливо знайти золоту середину.

Найчастіше використовуються пластикові або фаянсові латаття. Популярні також моделі з ливарного мармуру: спеціальної суміші бетону, полімерів та заповнювача. Вони міцні, красиві, невибагливі та стійкі до хімічних миючих засобів. Головний плюс імітації в порівнянні з натуральним каменем – це невелика вага. До того ж, литьовому мармуру можна надати будь-якої глибини та форми.

Два основних види зливу визначаються його конфігурацією: вертикальний та горизонтальний. Перший практичніший — він не дає воді застоюватися. Другий – компактніший з погляду економії висоти. Горизонтальні сливи можна винести убік за межі корпусу машини, підвести збоку або задню стінку раковини. Це безпечніше, але такий стік частіше забивається, тому доведеться регулярно його прочищати.

Найскладніша частина спільного монтажу латаття – безпека обладнання. Тому раковини оснащуються спеціальною системою зливу-переливу. Її завдання просте: запобігання переливанню води через край. Отвір переливу розташовується збоку. Є системи із заглушками, а найсучасніші – з автоматикою.

Щоб розрахувати розміри раковини, додайте невеликий запас параметрів пральної машинки. Мінімальний виступ — хоча б 2 см від кожного краю. Він потрібний, щоб на техніку не потрапляла вода. Стандартна глибина – 18-20 см. Глибокі раковини при монтажі виходять надто високо, а це незручно та некрасиво.

Для такої установки підходять пральні машини виключно з переднім завантаженням. Нині навіть існують спеціальні моделі для спільного монтажу. Але можна підібрати звичайну, якщо грамотно розрахувати розміри.

Оптимальна висота – 60–70 см, глибина – до 45 см. Відстань між машинкою та умивальником – до 3 см. Зверніть увагу на компактні міні-пристрої до 3 кг завантаження.

У документах спеціальних раковин іноді вказується, з якими моделями пральних машин вони сумісні. Також вони можуть продавати готові комплекти. Це набагато зручніше, адже всі параметри та нюанси вже прораховані виробником, а монтувати таку конструкцію у рази простіше.

Від якості монтажу залежить зручність, функціональність та безпека всієї конструкції. Такими роботами мають займатися спеціалісти. Спочатку встановлюється умивальник, і лише потім – пральна машина. За замовчуванням у комплекті є всі кронштейни. Але якщо у ванні вже були кріплення, закладені ще при будівництві, то краще залишити їх – вони надійніші.

Отже, при монтажі раковини з пральною машиною орієнтуйтесь на такі критерії:

— Техніка повністю закривається раковиною, щоб уникнути постійного потрапляння бризок та води;

— Злив не можна розміщувати безпосередньо над машинкою, яка вібрує та рухається під час віджиму. Згодом вона може пошкодити трубопровід, а це призводить до його прориву;

— Середня ширина умивальника — від 50 см, під стандартизовану ширину машинки або від 58 см за наявності каналізаційної труби;

— Підлога, на яку встановлюється така конструкція, має бути ідеально рівною. Тому за наявності дефектів чи ухилу спочатку потрібно їх компенсувати;

— Щоб машинка не крутилася під час прання, можна прокласти спеціальний гумовий килимок;

— Якщо змішувач у ванній та раковині загальний, перевірте, щоб вилив вільно переміщався. Інакше доведеться монтувати раковину, щоб її край перекривав борт ванною.

Якщо в стіні не передбачені кронштейни, закладені під час будівництва, прикріпіть їх самостійно. Спочатку додайте чашу до стіни для розмітки. Тільки тоді свердліть отвори під кріплення. Болти не закручуються до упору: залиште близько 5-7 мм.

Мийка із сифоном кріпиться на кронштейни. У підготовлений отвір на задній стінці чаші вставляється металевий гак, який фіксується на стіні. Усі з’єднання та виступи герметизуються спеціальною піною. Тільки тоді кріпильні болти вкручуються до упору.

Змішувач встановлюється після миття. Труби із краном з’єднуються спеціальними шлангами. Ідеально, якщо вдасться провести їх непомітно. Щоб приєднати машину, візьміть трійник.

Після монтажу мийки зі змішувачем встановіть пральну машину на місце. Її можна присунути впритул до стіни, але тоді спочатку заберіть відкриті комунікації. Водопровідні труби ховаються у ніші.

Зміцніть місце з’єднання сифона та зливного шланга хомутом. Це потрібно, щоб конструкція зненацька не зірвалася під час інтенсивного зливу. Після встановлення потрібно ще раз перевірити герметичність всіх з’єднань і система готова до використання.

Ми підібрали фотографії цікавих практичних варіантів встановлення раковин над пральною машиною. Дивіться, порівнюйте та підбирайте зручне рішення у свою ванну кімнату!