Японський заміський будинок у стилі мінімалізм

Мінімалізм як стилістична течія в інтер’єрі, з’явився в середині минулого століття і був своєрідним протиставленням стилю модерн. Поступово розкіш та деякий романтизм у дизайні приміщень змінювався суворою функціональністю, витісняючи декор та надмірність. Чіткі геометричні форми та обсяги, простота та лаконічність стали на чолі кута. Мінімалістський інтер’єр практичний і функціональний, але не позбавлений зручності та комфорту. Мабуть, найяскравішим проявом мінімалізму стали японські інтер’єри, які й у наші дні можуть бути еталоном стилістики «зручного аскетизму».

Прослідкуємо за внутрішніми приміщеннями одного японського приватного будинку, дизайн якого виконаний у мінімалістській манері, із застосуванням сучасних еко-матеріалів у яскраво вираженій геометричній подачі. Окинувши поглядом екстер’єр будівлі, можна скласти деяку думку про інтер’єр приміщень. Суворість, простота, лаконічність та функціонал – насамперед.

Якщо говорити утрировано про мінімалістську стилістику, то для неї характерні функціональні великі простори, великі кімнати з мінімумом меблів і практично повною відсутністю декору, нейтральна обробка, як правило, у світлих тонах та з використанням безпечних для людини та навколишнього середовища матеріалів.

Мабуть, немає більше такого стилю в архітектурі та інтер’єрі, який би з такою увагою ставився до геометрії, чіткості ліній та форм.

Як правило, застосовуючи стиль мінімалізм при оформленні приміщень, їх не поділяють на кімнати, використовують умовне зонування у вигляді меблювання або за допомогою різних відтінків текстилю, системи освітлення, рідше за допомогою килимових покриттів та ширм. Мінімалізм тяжіє до просторих приміщень з великими вікнами, скляними дверима та навіть стінами.

Білий колір можна назвати ключовим у оформленні кімнат з мінімалістським інтер’єром. Стеля та стіни, як правило, забарвлюються у світлі тони або обклеюються однотонними шпалерами одного з відтінків білого. Що стосується покриття для підлоги, то воно найчастіше виконується з деревини світлої породи. Такі самі матеріали можуть використовуватися для меблювання строгих та чітких форм.

Дерево в поєднанні з білою обробкою не тільки добре виглядає, але і привносить в інтер’єр теплоту природних матеріалів, створює певний динамізм і контрастність, не кажучи вже про екологічність натуральних матеріалів.

Мінімалістський стиль не підійде любителям колекціонувати, збирати різноманітні предмети мистецтва, антикваріат та інші декоративні елементи. Натомість домовласникам, для яких чистота та порядок понад усе – він може стати ідеальним варіантом організації простору. Кухня у стилі мінімалізм — це завжди функціонал, поставлений на п’єдестал. Тільки необхідні робочі поверхні, приховані системи зберігання (дверцята кухонних шаф часто без ручок, на доводчиках), сучасна побутова техніка, яка непомітно інтегрується в строгі лінії меблевих гарнітурів.

Максимальна прикраса, яку можна зустріти в мінімалістській кухні, – це блиск нержавіючої сталі елементів побутової техніки або раковини. Жодних відкритих полиць і стелажів з посудом, виставленим на загальний огляд, навіть прихваток ви не побачите в подібному інтер’єрі, вони заховані в одному з численних «невидимих» ящиків систем зберігання.

У мінімалістському стилі ви не зустрінете інженерних систем, виставлених напоказ, як це відбувається в лофт-стилістиці, яка також тяжіє до великих просторів з величезними вікнами. Тут все надійно заховано, заховано та приховано від очей.

Якщо в мінімалістському приміщенні великі вікна, то для захисту від сонячного світла найчастіше використовують жалюзі або рулонні штори, зрідка як декор виступає однотонний тюль. Маленькі вікна зазвичай не декоруються взагалі.