як пов’язаний безлад у житті з безладом у квартирі?

«Хронічний» безлад у квартирі не завжди пов’язаний з лінню або нестачею часу. Психологи запевняють, що найчастіше причину потрібно шукати набагато глибше: у психологічних проблемах чи навіть психічних розладах. Розглянемо найпоширеніші з них.

Низька самооцінка

Одна з найнешкідливіших і водночас небезпечних (і ви зрозумієте, чому) причин нескінченного бардаку в квартирі — низька самооцінка та невпевненість у собі. Розкидаючи навколо себе речі, людина ніби «мітить територію», розширюючи свої межі: ось вона — я, я є, зауважте мене!

Це про вас, якщо ви:

• боїтеся попросити водія зупинитися на потрібній вам зупинці;
• часто повторюєте своє запитання чи думку, тому що з першого разу вас не чують;
• вважаєте, що нічого не варті і надто погані у всьому.

З одного боку, проблема ця справді не надто небезпечна, оскільки тимчасова. Як тільки у невпевненої в собі панянки з’являється кавалер, безладдя випаровується, і йому на зміну приходить затишне і чисте приміщення.

З іншого ж, низька самооцінка саме так псує життя. Якщо ви самі не хочете/не можете/боїтеся почути себе і помітити, дати собі те, чого хочеться, то чому інші повинні звертати на вас увагу?

Брак уваги

Посилання створення навколо себе хаосу трохи схоже на попередній, але, якщо копнути глибше, він зовсім інший. Тут людина навмисно, хоч і несвідомо, підтримує безлад у квартирі і, на відміну від першого пункту, не поспішає його усувати, якщо чекає на когось у гості. Швидше навпаки: важливо, щоб інші побачили.

Той, кому не вистачає уваги (турботи, кохання, підтримки), прагне таким чином показати оточуючим, що в нього так мало сил, часу, енергії та ресурсів, що він навіть не встигає зробити прибирання.

Допомога йому при цьому не потрібна; набагато потрібніше жалість, співчуття, моральна підтримка, які можуть виражатися у різних питаннях та фразах:

• Ти, напевно, дуже втомлюєшся?
• «Тяжко тобі одній, навіть часу на прибирання немає!»

І так далі.

Багатьом ця патологічна потреба у жалю здається жахливою, але справді є люди, яким вона потрібна. У цьому випадку теж краще до психолога, адже мало яка причина лежить у цьому, а відсутність точки опори (простими словами — «сильного плеча») може призвести до важкої затяжної депресії.

Страх відпустити минуле

Багатьом, особливо дівчатам, важко відпустити минуле, і як наслідок – предмети та речі, що про нього нагадують. Класичним прикладом такої туги і любові до чогось є та сама ностальгія, яка приходить під час прибирання, змушуючи нас перечитувати старі щоденники, приміряти речі, які давно не були надіті.

Як підсумок: захаращені шафи, антресолі та купа непотрібного, але такого пам’ятного.

Позбутися страху перед майбутнім і сильного бажання затриматися в минулому можна самостійно. Для цього потрібно дотримуватись правил викидати все, що не використовувалося 6 місяців. Чи не носили цю милу сукню півроку? На смітник! Чи не полагодили за 6 місяців годинник? Викинути!

І, звичайно, не варто зациклюватися на якихось подіях та робити спогади про сенс життя. Викликати нестримне бажання залишитися в минулому можуть як надто солодкі, так і нестерпно гіркі події, тому за все це треба подякувати долі та почати жити справжнім.

Розлад у парі

Це вже проблема двох, і вказує на неї безлад у спальні.

Спальня — місце для сну, відпочинку, близькості та одкровень з коханою людиною. Якщо не прибрано в спальні, значить і у стосунках все не так солодко, як хотілося б. Чиста спальня сприяє оновленню стосунків: у просторій світлій кімнаті кохані більш відкриті один перед одним, а значить і стосунки – чистіші та тепліші.

Якщо вам здається, що ви регулярно прибираєтеся, але спальня все одно здається незатишною, вирушайте до сімейного психолога разом із чоловіком (дружиною).

Протест

Дуже цікавий випадок, який може вказувати на різні психологічні проблеми, наприклад:

• образа на батьків;
• небажання дорослішати та сепаруватися (відокремитися) від дорослих;
• бунтарське (протестне) ставлення до світу.

У цієї проблеми «ноги ростуть» з минулого, адже діти зовсім не люблять забиратися і роблять це виключно після довгих суперечок із батьками. У зв’язку з цим, потрапляючи у доросле життя, виникає бажання робити нарешті те, що хочеться, а не те, чого вимагає мама.

Так ось у разі образи на батьків посил бардака зазвичай такий: «Ось мій простір, і я роблю тут усе так, як я хочу».

Якщо дитина, навпаки, відчувала нестачу батьківського кохання, вона розкидає речі, підсвідомо закликаючи їх: «Подивися, мамо, як у мене брудно, допоможи мені, поговори зі мною, спонукай зі мною».

І, нарешті, третє – бунтарський настрій. Це зумовлено характером або темпераментом людини, яка від природи не любить наказного тону та наказового способу. Якщо причина у цьому, людина підсвідомо притягує себе патологічних чистюль, тому конфлікти через прибирання можуть виникати й у парі.

Страх перед новим

Проблема страху перед новим тісно пов’язана з острахом розлучитися з минулим, проте тут наголос зроблено саме на тому, що людина настільки звикла жити так, як живе, що не готова відкритися чомусь новому.

Психологи пов’язують це з кругообігом енергії у світі. Щоб у життя прийшла нова енергія, треба звільнити для неї місце. Це стосується всіх сфер, починаючи від особистих взаємин і закінчуючи переїздом від батьків до своєї квартири.

Причому в такому разі люди часто справляють враження, що вони готові і навіть прагнуть змін. Вони можуть скаржитися на довгу самотність, проблеми з переїздом («Ніяк не знайду потрібну квартиру»), тоді як джерело життєвого «гальмування» — відсутність місця для енергії.

Завищена самооцінка

Можливо, вам стане відкриттям, що надто самовпевнені люди теж схильні до бардаку. І пояснень цьому два.

По-перше, любов до себе може досягати таких масштабів, що людина взагалі не вважає, що може опуститися до збирання. Для нього є цікавіші заняття: розважатися, зустрічатися з друзями, займатися своєю зовнішністю та чином, подорожувати, але точно не перебирати шафи та мити посуд.

По-друге, у таких людей у ​​кімнатах може бути й чисто, але шафи та ящики — справжній лабіринт. Самовпевнені жінки та чоловіки намагаються справити приємне враження на тих, хто може випадковим (або не дуже) чином опинитися у їхній квартирі.

Шикарна обстановка, дорогі меблі з деревного масиву, зі смаком підібраний інтер’єр — це ще один привід вислухати приємні слова, а ось забита до країв шафа або комод залишиться прихованим від сторонніх очей і ніяк не зможе зіпсувати враження про господиню.

Внутрішній конфлікт

Чесно кажучи, знайти людину без єдиного внутрішнього конфлікту буде непросто. Кожному доводиться вибирати: уникнути хворих відносин або продовжувати страждати з нелюблячою, але коханою людиною, терпіти витівки начальства або змінити роботу.

Вічний хаос у квартирі свідчить про «хронічний» внутрішній конфлікт. Якщо людина неспроможна знайти місце кожної речі, більш серйозні рішення навряд чи вдається приймати без сторонньої допомоги.

Нескінченні метання, шукання, сумніви – ось що характерно для таких людей. І допомогти впоратися із внутрішнім конфліктом може, як не дивно, прибирання. Навчаючись розкладати речі на місця, людина вчиться ставити собі завдання, розподіляти їх черговість і розпочинати їх вирішенню.

Упорядкування проблем починається з порядку у будинку.

Страхи перед зовнішнім світом

Є люди-інтроверти: вони віддають перевагу самотності над шумним компаніям, тихі вечори біля телевізора зустрічам з друзями. Їм так добре і ніхто їх за це не дорікає.

Але є настільки замкнуті, затиснуті і закриті в собі люди, які взагалі уникають усіляких контактів з людьми і взагалі виходів з дому. Для них будинок — справжнісінька фортеця, шкаралупа, яку вони прагнуть зробити «міцнішими».

Зводячи довкола себе стіни з книг, одягу, сміття, брудних чашок, вони почуваються в безпеці і намагаються нікого не впускати у свій світ і не залишати його без гострої потреби.

Епілог

Забиратися чи ні, особиста справа кожного, але з іншого боку — воно стосується оточуючих. Страждають домочадці, які не терплять безладу, а в майбутньому під удар потрапляють і сусіди.

Небажання забиратися може призвести до синдрому Плюшкіна або синдрому Діогена. Це вже не психологічні проблеми, а психічні розлади, що виявляються в захаращенні квартири від підлоги до стелі, неохайності та відмови від спілкування з близькими.

Щоб не допустити цього, обов’язково слідкуйте за собою і своїми близькими, і найголовніше — не забувайте відповідати собі на запитання: чи подобається мені те, що оточує мене вдома?

(Оцініть матеріал! Вже проголосувало:47 Середня оцінка: 4,55 із 5)
Завантаження…

Підтримайте проект — поділіться матеріалом зі своїми друзями у соцмережах:

Читайте також: