25 фото дизайну — Ідеї інтер’єрів

Антична історія, добродушна емоційність місцевого населення, теплий клімат, а також найсмачніша у світі їжа – все це щорічно приваблює до Італії безліч туристів і назавжди залишається у їхній пам’яті символом раю на землі. За бажання частинку розслабленої атмосфери Середземномор’я можна створити і вдома! Достатньо оформити в італійському стилі інтер’єр своєї кухні, а потім у затишній обстановці якнайчастіше збиратися там із сім’єю та друзями.

Як і інші кантрі-напрямки, італійський стиль зародився не в розкішних палацах аристократів, а в звичайних сільських будинках.

Найбільш самобутня обстановка була притаманна центральному регіону країни — сонячній Тоскані. Завдяки вдалому географічному розміщенню між Апеннінськими горами та морським узбережжям, жителі тієї місцевості мали доступ до великої кількості природних матеріалів. До речі, саме там з часів Римської Імперії добували найцінніші сорти мармуру — білий каррарський і смугастий циполін. Таким чином, натуральний камінь та дерево склали основу тосканського інтер’єру.

Що стосується форм, то в них змішалася класична симетрія та грубувата простота. Це не дивно, адже більшість предметів побуту виготовляли вручну, використовуючи прості інструменти. З кожним поколінням ремісники покращували свою майстерність, і зараз італійські меблі відомі по всьому світу, як найнадійніші, красиві та довговічні.

Традиційний тосканський будинок легко впізнати по великій кількості колотого каменю, кераміки, глини та дерева. Жодного пластику, скла, хромованої сталі, металізованих фарб у ньому бути не повинно. При виборі матеріалів варто віддати перевагу натуральним, з ефектом старовини.

Для підлоги підійде морене дерево, матовий камінь, керамограніт або теракотова плитка з нерівномірним забарвленням з готичних колекцій. Природна фактура — особливість стилю, тому від лакофарбових покриттів і глазурі краще відмовитися. Захистити паркет від вологи допоможуть масляні просочення, а обпалена кераміка сама по собі стійка до будь-яких дій.

Стіни можна оштукатурити і пофарбувати світлою фарбою з теплим підтоном або обробити рельєфним декоративним каменем (піщаником, сланцем).

Фартух зазвичай закривають плиткою з червоної або білої глини, часто з яскравим ручним розписом, або дрібною мозаїкою.

Щоб витримати стиль, вхідні двері на кухню бажано замінити широким, можна навіть на всю стіну, арочним отвором з цегляним оздобленням по краю. При цьому верхня дуга порталу має бути невисокою, як половина сильно витягнутого по горизонталі еліпса.

Що стосується вікон, то вони в італійських будинках зазвичай дерев’яні без фарбування, прямокутної форми або закруглені зверху, з тонкими перемичками і віконницями, що закриваються. Але це не означає, що треба відмовитись від металопластикової рами — досить просто заламінувати стандартну білу плівкою під дерево.

Стелі в такому інтер’єрі теж особливі — найчастіше вони викладені цегляною кладкою у формі склепіння, яка не підніметься куполом, а швидше нагадує тунель. Найкращою альтернативою такому трудомісткому варіанту може стати стеля з фактурною штукатуркою та фальш-балками. Звичайно, цілісні стовбури дерев або масивні бруси виглядають солідніше, але це виправдано тільки в заміських будинках, де вони одночасно несуть функціональне навантаження.

Для італійського стилю інтер’єру характерна м’яка палітра осені – часу, коли збирають урожай, а світло сонця стає затишним та приглушеним.

Найбільш світлі тони в цій гамі — молочний білий, пісочний, жовтий, легкий персиковий та бежевий. Ці кольори використовуються переважно в обробці стін, але іноді зустрічаються і гарнітури білих кольорів. Яскраві відтінки глини — охристий, теракотовий, цегляний, обпалений червоний по праву займають місце скрізь, де використовується кераміка — чи це підлога, стіни, стеля або посуд.

Не обходиться на кухні «італійською» і без натурального дерева — від рудуватої сосни до благородного червоно-коричневого дуба. Як правило, їхня поверхня має теплий підтон.

Кольори навколишньої природи — блакитного неба, синіх морських хвиль, трохи пожухлої трави, оливок, винограду також гармонійно виглядатимуть на загальному тлі. Насичені, але трохи вигорілі під яскравими променями, вони чудово підходять для різного декору, плитки та гарнітура.

Кухонні меблі в італійському стилі з першого погляду приваблюють своїм монументальним виглядом, ґрунтовністю та добротністю. Відразу видно, що ці речі — на віки, на кшталт антикваріату, котрий прослужив не одному поколінню.

Найбільш підходящим для таких довговічних виробів матеріалом є масив дерева, оброблений просто, але з душею. Фасади прикрашають фільонки, іноді різьблений декор або ажурні вставки. Поверхня покривається прозорим або лаком, що тонує, але так, щоб фактура зістареного дерева залишалася яскраво вираженою. До неї найбільше підходить кована фурнітура кольору латуні, міді, бронзи.

За формою меблі симетричні, максимально зручні з точки зору ергономіки. Місткі тумби та шафи з великими полицями, висувними ящиками, гачками, плетеними кошиками дозволяють зберігати багато різного начиння та продуктів. Деякі полиці замість фасадів закриваються текстильними фіранками — світлими, у дрібну двокольорову клітку або з натюрмортами.

Стільницю зазвичай роблять із каменю — натурального чи штучного, переважно мармуру.

Стіл неодмінно великий, масивний, з гладкою дерев’яною поверхнею та рельєфними краями. За формою він щось середнє між прямокутником та овалом. Щоб за трапезою вільно помістилася велика родина, використовуються міцні лавки та широкі стільці із закругленими спинками.

Стильне доповнення – дерев’яна секція для вина, в якій пляшки розташовуються горизонтально – може прикрашати простір над обідньою зоною.

Цікаво прикрасити інтер’єр в італійському стилі допоможуть речі із селянського побуту: плетені кошики, кіски цибулі та часнику, пучки сушених трав, зелень у глиняних горщиках (наприклад, базилік, розмарин, орегано).

Доречним буде неглазурований глиняний посуд, дерев’яна хлібниця, латунна сковорода та мідні каструлі.

На стінах можна повісити картини із чудовими італійськими пейзажами або осінніми натюрмортами, зробити ручний розпис, фрески чи мозаїку.

Але все ж таки головною прикрасою такої кухні має бути їжа — наприклад, яблука та виноград, різні сири, оливки, випічка.

Італія — південна країна, тож у будинках там завжди багато природного денного світла. Відтворюючи подібний інтер’єр у більш суворому кліматі, необхідно подбати про штучну альтернативу сонячним променям.

Ідеально для цього підійдуть світлодіодні лампи теплого білого або жовтуватого спектру. Їх можна вмонтувати точково в балки та полиці гарнітура.

Люстру найкраще вибрати ковану, у старовинному чи навіть середньовічному дизайні. Розміщуватися вона повинна по центру кухні або по центру обідньої зони над столом.

Ще більше ідей оформлення кухні в італійському стилі Ви знайдете у нашій фотопідбірці. Тут зібрані красиві варіанти оздоблення, меблів та декору, за допомогою яких можна наочно побачити, як виглядатиме інтер’єр після ремонту. Надихайтеся!