Облицювання плиткою: підлога та стіни

Плиткове облицювання було відоме і широко поширене ще в Стародавній Греції. Декоративні мозаїчні панно, що збереглися до наших днів, були виконані чудовими майстрами за втраченими технологіями.

Сучасні технології пропонують широкий вибір матеріалів, завдяки яким ви зможете виконати оздоблювальні роботи у своєму будинку на рівні, гідному великих предків.

Вам є з чого вибирати: керамічна плитка різних видів, мозаїка, керамограніт, камінь: натуральний та штучний. Їхня вага, розмір, фактура сильно відрізняються. Під час ремонту потрібно враховувати всі ці характеристики, щоб підібрати клейовий склад, що забезпечує надійне кріплення. Крім того, потрібно правильно вибрати ґрунтовку та затирання.

Промисловість пропонує величезну різноманітність цих матеріалів. Але зробити правильний вибір залежно від виду облицювання та умов роботи – непросто. Потрібно вивчити багато інформації та мати практичний досвід. Тому краще проконсультуватися із фахівцями.

Розглянемо основні етапи облицювальних робіт.

Підготовка стін

Під час ремонту ви досягаєте ідеальної якості роботи. Щоб облицювання було виконане саме так, потрібно підготувати стіни. Вони мають бути рівними, сухими, чистими. Поверхня повинна бути трохи шорсткою для збільшення зчеплення матеріалів.

Отже, попередньо видаляється стара фарба, стіни миються, ретельно очищаються. Дефекти стін ремонтуються, як було зазначено в одній із попередніх статей.

Нерівні стіни слід вирівняти – нанести штукатурний шар. Сподіватися, що стіни вирівняються завдяки використанню клейового складу, не варто. Клей для нанесення товстим шаром просто не підходить. Таку роботу буде виконано непрофесійно.

Ґрунтовка стін

Більшість оздоблювальних робіт починається саме з нанесення грунтовки. Це обов’язкова умова якості наступних етапів та певна будівельна культура.

Вибір складу для ґрунтовки залежить головним чином від поглинаючої здатності та міцності стіни або перегородки.

• Стіни з пористих матеріалів — грунтовка для основ, що сильно вбирають.
• Стіни щільні та гладкі (наприклад, бетонні) – ґрунтовка із вмістом кварцового піску.
• Стіни з ослабленою поверхнею – ґрунтовка із зміцнюючими функціями.

Саме в результаті використання ґрунтовки досягається потрібна шорсткість покриття.

Наші майстри рекомендують такі ґрунтовки:

Укладання плитки: підлога

Укладання плитки починають від центру кімнати і просуваються до стін. Якщо для укладання покриття для підлоги використовується плитка різного формату, необхідно розкреслити основне поле вузькими планками, — так плитка буде укладена рівно.

Для початку замішуємо клейовий розчин. Спершу перший етап. Потім п’ятихвилинна перерва. Потім ще раз перемішуємо.

Для забезпечення надійності кріплення клейовий склад наноситься безпосередньо на підлогу, а також на зворотний бік плитки. Спочатку клей наноситься гладким шпателем, а потім робляться борозенки за допомогою зубчастого шпателя. Чим більша площа плитки або іншого облицювального матеріалу – тим більший розмір зубів. Для підлоги рекомендується використовувати клей найбільш міцний та еластичний за складом.

Укладаємо плитку і злегка вдавлюємо її в клейовий склад. Рівність покриття перевіряється за рівнем.

Шви між плитками мають бути всюди ідеально рівними. Для забезпечення цієї якості між плитками вставляються спеціальні хрестики.

Після того, як плитку довели до стіни, її укладання ще раз перевірили за допомогою рівня.

Облицювання стін проводять після укладання покриття для підлоги.

Інструмент для роботи:

• гладкий шпатель (кельма)
• зубчастий шпатель:
  для стандартної керамічної плитки із зубами 4 х 4 мм
  для керамограніту та плитки великого розміру із зубами 10 х 10 мм

• рівень
• будівельний міксер
• киянка (гумовий молоток)
• плиткоріз

Клейові склади

Існує кілька варіантів клейових складів залежно від ступеня готовності та призначення. Спробуємо розібратися.

• Готові пасти. Зручні та прості у використанні. Не вимагають змішування та додавання води. Після відкриття упаковки клей одразу можна наносити на основу. Єдиний мінус – обмежений термін зберігання. Краще використовувати якнайшвидше, а в перервах щільно закривати кришку. Зберігання у теплому місці.
• Двокомпонентні реактивні продукти. Поліуретанову основу змішують із затверджувачем, у результаті виходить однорідна паста. Такий склад не тільки міцніший і надійніший, але й має гідроізоляційні властивості. У приміщеннях із підвищеною вологістю – басейнах, а також для оздоблення фасадів – незамінний. Дорогі та якісні склади. Зберігаються у теплому місці.
• Сухі клейові суміші на основі цементу. Щоб приготувати розчин, суміш висипають у ємність потрібного розміру з водою кімнатної температури. Перемішують отриману суміш будівельним міксером, зробити вручну це не вийде. Замішаний клейовий склад залишають на п’ять хвилин, щоб активні компоненти та смоли встигли схопитися. Потім суміш потрібно ще раз перемішати до консистенції сметани.
• Спеціально для важких облицювальних матеріалів або складних умов експлуатації розроблені склади, які поєднуються з рідким латексом.

Міцність та еластичність такого розчину перевершує аналоги.

Наші майстри рекомендують такі клейові склади, як:

	Клейова паста DRAUF+SITZT LUGATO, Німеччина Високоефективний еластичний, готовий до застосування білий дисперсійний клей із високою адгезією та нульовим сповзанням плитки.
	Клей LITOELASTIC LITOKOL, Італія Реактивний двокомпонентний епоксидно-поліуретановий клей для одночасної гідроізоляції та укладання.
	Суміш MRAMOR KNAUF, Німеччина Створений для елітного делікатного облицювання скляною мозаїкою та натуральним каменем.

Укладання плитки: стіни

Для облицювання ванних кімнат та душових кабін стіну попередньо вирівнюють водостійкою штукатуркою, потім наносять гідроізоляційний склад. Краще використовувати клей, рекомендований для басейнів та вологих приміщень.

Попередньо готують клейовий розчин, який має властивість попереджати сповзання плитки. Готується він, як ми вже казали, у два етапи із перервою між перемішуваннями.

Зубчастим шпателем наносять розчин безпосередньо на стіну.

Плитку укладають на стіну, утоплюючи в клейовий розчин. При цьому використовують киянку.

Між рядами плитки не забуваємо встановлювати розпірні хрестики.

Ідеально рівне вертикальне положення плитки перевіряють за рівнем.

Особливу увагу слід приділити дільницям, де буде встановлено сантехнічне чи інше обладнання. У плитці попередньо розмічають, а потім роблять отвори за допомогою плиткорізу.

Після затвердіння клею шви між плитками заповнюють затирочним складом. Після підсихання залишки матеріалу слід видалити м’якою ганчіркою.

Заповнення міжплиткових швів

Завершальний етап облицювання – заповнення міжплиткових швів за допомогою спеціальних затирок.

Як підібрати затірку:

• стандартна керамічна плитка – затирання для тонких швів (до 6 мм)
• керамічна плитка для підлоги – міцніша еластична затирка для швів 15 мм.
• душові кабіни, басейни – склади вологостійкі на епоксидній основі.

Затирання може бути як у тон плитці, так і контрастного кольору – залежно від рішення вашого дизайнера.

Основна вимога: чіткий, рівний шов. Досягається ця необхідна умова використанням розмітки та розпірних хрестиків.

Наші майстри пропонують на ваш вибір наступні види затирок:

*****

Як бачите, у такій складній справі як облицювання стін та підлоги дрібниць не буває. Самостійно здійснювати такі роботи не слід, необхідно звернутися до перевіреного фахівця.

Професіонали будівельної компанії ТопДом не тільки проконсультують вас з приводу вибору матеріалу та способу укладання плитки, але й виконають весь цикл ремонту квартири чи будинку «під ключ» на найвищому рівні.