Каланхое (50 фото) правила догляду за кімнатною рослиною

Каланхое – це унікальна за поєднанням корисних властивостей рослина. Воно якнайкраще поєднує в собі естетичну складову з лікарськими властивостями. У спектр можливостей соку рослини входить лікування нежиті, запалення горла, загоєння ран різного походження та багато іншого.

Батьківщиною квітки вважають Мадагаскар. Зазвичай товстий стовбур каланхое прикрашають яскраве зелене листя подовженої форми з гострим кінцем. Під час цвітіння більшість сортів увінчують яскраві рожеві квітки.

Каланхое відносять до сукулентів із сімейства товстянкових. На даний момент розрізняють близько 200 різновидів цієї рослини. Стебла та листя квітки можуть бути голими або опушеними залежно від сорту.

Так само вони можуть зростати від кількох сантиметрів до чотирьох метрів. Серед них є ліани та епіфіти. Більшість видів є незвичайне властивість – на листі утворюються нирки, які потім перетворитися на молоді каланхоэ.

Суцвіття цієї рослини відносять до термінальних тричастинних. Вони є хибними парасольками волотистого типу. У міру досягнення вершини стебла листя дрібніє.

Крім рожевих квітів можна зустріти сорти інших кольорів. Квітки можуть бути прямостоячими або нікчемними. Пелюстки деяких сортів зростаються у трубку.

Найвідоміші два види каланхое – це Блоссфельда і Дегремона. Перший характеризується голими стеблами, що виростають до 30 см заввишки. Листя має форму яйця з порізаним краєм.

Зазвичай таке зелене листя має червону облямівку по краях. Цвіте цей вид невеликими до 1 см діаметром квітками. Вони збираються зверху в суцвіття оранжевого, червоного, жовтого чи рожевого кольору.

Другий вид виростає до 50 см. Його листя може вирости до 20 см завдовжки. Вони вужчі, ніж у попереднього виду, хоча продовжують зберігати яйцеподібну форму. Знизу на цьому листі можна помітити фіолетові плями. Вони відрізняються особливою м’ясистістю і можуть бути складені вздовж поздовжньої осі.

Існує ще ряд видів цієї рослини:

• Kalanchoe beauverdii;
• Kalanchoe bentii;
• Kalanchoe campanulata;
• Kalanchoe dinklagei;
• Kalanchoe crundallii;
• Kalanchoe farinacea;
• Kalanchoe manginii та багато інших.

Зовнішній вигляд рослини та тривалість цвітіння залежать від якості догляду. Крім цього важливо правильно підібрати місце для встановлення вазону із квіткою.

Надлишок вологи може згубно позначитися на каланхое. Тому слід вивчити специфіку проведення цієї процедури. Коріння квітки дуже чутливе і відразу почне гнити при постійно мокрій землі.

У теплу пору року для поливу використовують прохолодну відстояну воду. Лити слід виключно у землю. Попадання крапель на стебло чи листя може спричинити початок гниття.

Кількості води має бути достатньою для підтримки ґрунту в потрібному стані, але без утворення калюж. Надлишки рідини слід негайно видаляти. Перерва між поливами в три дні вважається оптимальною.

У холодний період полив скорочують удвічі. Піддон під горщиком має бути сухий, а волога відчуватиметься лише на ґрунті. Це з тим, що теплолюбне каланхое дуже важко переносить холод і зайвої води замерзне і загине.

Щоб уберегти рослину від стресу в зимовий період, вода для поливу повинна відповідати кімнатній температурі. Взимку волога, накопичена в листі, витрачається повільніше і її запасів вистачає більш тривалий термін. Проміжки між зрошеннями можуть досягати 14 днів.

Каланхое не потребує обприскування. Достатньо лише рідкісного обмивання листя під душем. Цього цілком достатньо для змивання пилу, що накопичився. Крім того вологою ганчірочкою можна зрідка протирати листя. Це допоможе уникнути появи павутинного кліща та борошнистого хробака.

Рослина здатна жити навіть при невеликому попаданні на неї сонячних променів. Під прямим сонячним промінням листя змінить колір, злегка почервонівши. Шкода така ситуація рослині не принесе.

Все ж таки найбільш підходящими для каланхое будуть східна та південно-східна частина будинку. Явний недолік променів позначиться на зовнішньому вигляді рослини: воно слабшає і витягнеться вгору. Тому в зимовий період краще забезпечити кущі додаткове освітлення.

До температури також немає суворих вимог. Навіть провесною при 10 гр тепла каланхое можна виносити на повітря. Влітку квітку можна цілодобово тримати надворі.

Спекотні дні для каланхое не страшні. Щоб додати квітці комфорту, достатньо збільшити частоту поливу. Якщо є можливість контролювати температуру навколо рослини, то влітку вона повинна знаходитись у проміжку між 23 та 25 гр, а взимку 12-16 гр.

Мабуть, Каланхое — це одна з небагатьох рослин, яка не любить добриво. Але, незважаючи на невибагливість у цьому питанні, існують ситуації, коли квітці явно не вистачає корисних речовин. Тоді можна придбати спеціальний склад для сукулентів та використовувати його за інструкцією.

Взимку удобрення виключено. Навіть якщо зовнішній вигляд каланхое викликає сумніви, не варто завантажувати корені зайвими добавками. Підживлення може мати місце лише навесні або в середині літа.

Обрізка особливо важлива для квітучих сортів. Квітконос потрібно зрізати дуже низько, оскільки залишки гнитимуть, що не сподобається рослині. Квітки послаблюють рослину, тому всі зів’ялі квіти та непотрібні частини потрібно видаляти.

Молоді пагони, що обрізають, можна використовувати для вкорінення і вирощування нових молодих рослин. У літній період можна провести прищипку рослини у верхній частині. Це сприяє появі нових бічних пагонів.

Загалом каланхое не потребує підвищеної уваги та турботи. Воно невимогливе до умов утримання та режиму. Але при цьому подібна квітка в будинку здатна подарувати масу приємних вражень і принести користь здоров’ю.