Коронка, яку використовують після лікування каналів, являє собою міцний захисний ковпачок. Вона повністю накриває видиму частину пошкодженого зуба для його захисту від розколювання.
Завдяки встановленню коронок можна приховати дефекти зубного ряду. Це ефективний метод для відновлення естетичності усмішки та жувальних функцій. Для конструкцій використовують метал, кераміку, пластик або металокераміку.
Чому зуб після лікування каналів може стати слабшим
Після ендодонтичного лікування із зуба видаляють пульпу або нерв, що забезпечував його живлення. Без нього припиняються надходження поживних речовин і води. «Мертвий» зуб втрачає свою природну амортизацію та гнучкість, через що під тиском твердої їжі на ньому можуть з’являтися тріщини або сколи.
Втрата значної частини тканин
Щоб дістатися до інфікованих каналів всередині зуба, стоматолог змушений висвердлити велику порожнину. Часто до початку лікування карієс уже значний. Через втрату опорних стінок зуб втрачає природну міцність і здатність рівномірно витримувати жувальне навантаження.
Для ретельного очищення та дезінфекції каналів стоматологи використовують спеціальні антисептичні розчини. Вони змінюють внутрішню структуру дентину, роблячи його менш еластичним.
Коли достатньо пломби або вкладки
Пломба підходить лише тоді, коли руйнування зуба мінімальне. Стоматологічна клініка «Слален» завжди попередньо оцінює ситуацію та вибирає оптимальний варіант лікування.
Оцінка ступеня руйнування
Пломбу встановлюють, якщо:
- втрачено менше, ніж 30–50% твердих тканин;
- жувальні горби та бічні стінки збережені, мають достатню товщину та не ослаблені;
- доступ до каналу здійснювався через невеликий отвір (різці та ікла).
За ступеня руйнування від 30 до 60% використовують вкладку або мікропротез, що виготовляють за зліпком зуба. Це варіант здебільшого для жувальних молярів, коли більша частина міцних бічних стінок збереглася.
Коли рекомендують встановлення коронки
Ця процедура рекомендована, якщо від стінок зуба залишилося менше половини або коронкова частина зруйнована карієсом чи травмою. Це також оптимальний варіант для жувальних молярів, адже вони беруть на себе основний тиск під час жування. Коронка захистить їх від пошкоджень.
Такий варіант обирають і у випадках, коли лікар робив великий отвір для лікування кількох кореневих каналів, що сильно послаблює структуру зуба. Протези потрібні й у випадку потемніння та втрати еластичності моляра.
Захист зуба від подальшого пошкодження
Коронка захищає пролікований зуб від подальшого пошкодження порівняно зі звичайною пломбою. Порівняємо цей метод лікування та пломбування:
| Критерій захисту | Звичайна пломба | Коронка |
| Розподіл навантаження | Притискає залишки стінок зуба, збільшуючи ризик їх відколу | Охоплює зуб з усіх боків, рівномірно розподіляючи тиск при жуванні |
| Захист від тріщин і переломів | Мінімальний | Максимальний |
| Захист від бактерій | Можуть потрапити через мікроусадження | Повна герметичність |
| Ефективність при великих руйнуваннях | Не рекомендується | Ідеальне рішення |
Як проходить протезування
Спочатку стоматолог перевіряє якість пломбування каналів та відсутність запалення біля кореня. Якщо зруйновано понад 50% зуба, лікар встановлює кульшову вкладку або штифт, на які спиратиметься коронка.
Далі проводять попереднє шліфування, щоб звільнити місце для майбутньої конструкції. За допомогою цифрового сканера або силіконової маси роблять точний відбиток щелеп. Готову коронку приміряють у роті, після чого надійно закріплюють спеціальним цементом.
