Взуття в передпокій (80 фото)

Такий предмет меблів, як взуття, стає з роками невід’ємною частиною інтер’єру передпокоїв. Зумовлено це, в першу чергу, безперечною зручністю зберігання, коли взуття, впорядковано розташоване на поличках, має можливість зберігати свій початковий стан довгий час. Варто відзначити й те, що придбання взуття позбавить проблеми заощадження взуття, яке не перебуває в активному використанні. Це важливо, оскільки найчастіше з настанням весни зимове взуття доводиться ховати в старі коробки, намагаючись знайти їй потрібне місце. Матеріал цієї статті допоможе розібратися в тому, яким асортиментом представлені сьогодні взуттєві шафи і як зробити взуттю своїми руками в домашніх умовах.

Дизайн взутниць в наш час включає безліч моделей, які з кожним роком удосконалюються. Вони відрізняються розмірами, матеріалами, з яких виготовлені, способами встановлення та іншими ознаками. Щоб зробити правильний вибір, проведемо короткий огляд основних особливостей сучасних взуття в передпокій.

В даному випадку йдеться про повноцінні шафи у передпокої, які доречні в умовах просторих приміщень. Дизайн таких взутниць має досить багато відсіків, передбачає наявність дверцят, іноді купейного типу. Основною перевагою можна назвати велику місткість, яка дозволяє розмістити не лише сезонне взуття, а й повний сімейний гардероб.

Стелажна система зберігання передбачає габаритну конструкцію взуття відкритого типу з безліччю горизонтальних полиць. У більшості випадків вона встановлюється в окремих вбиральнях, коморах або нішах стін. Можливе встановлення також у просторих передпокоях.

Особливий дизайн тумб, який нерідко стає «палочкою-виручалочкою» для власників довгих вузьких передпокоїв. Відрізняється модель своєю невеликою глибиною (близько 20 см), через що і отримала назву «слім», що означає в перекладі з англійської «тонкий, худий». Вона обладнана відкидними полицями, що дозволяють вміщувати досить велику кількість взуття. У той же час, поєднання тонкощі конструкції обувниці з чималою висотою змушує задуматися про її стійкість та необхідність додаткових кріплень.

Дана модель є невеликою шафою з кількома стелажами, як правило, невисокою. Подібні конструкції розраховані на розміщення повсякденного взуття, а не для зберігання сімейного взуттєвого гардеробу. Тумба виступає гарною підмогою в умовах маленьких передпокоїв з невисокими стелями. Її можна розмістити в кутку, що примикає до стіни із вхідними дверима. У такому випадку конструкція не займе багато місця, а її поверхня зіграє роль столика. Нерідко тумби взутниці продаються в комплекті з іншими предметами меблів, наприклад, компактними вішалками.

Найбільш простим пристосуванням для зберігання взуття є галошниця, відома більшості дорослого населення ще з дитинства. Її дизайн є відкритою полицею для повсякденного взуття. Найчастіше такі взуття можна зустріти в маленьких передпокоях, де, заощаджуючи кожен квадратний метр, господарі пристосовують її верхню поверхню під сидіння або невеликий столик для різних дрібниць. Це найоптимальніший варіант для самостійного виготовлення конструкції у домашніх умовах.

Досить оригінальним варіантом виступає взуття-стійка. Особливість такої моделі полягає в тому, що тут відсутні полички, а роль утримувачів виконують лопатки. Взуття на них розташовується вертикально, при цьому добре провітрюється та зберігає привабливий вигляд довгий час. Найчастіше конструкції стійкових взутниць забезпечені подовженими власниками, що дозволяють розташувати високі жіночі чобітки. Перевага дизайну конструкції полягає в її легкості і одночасно великої місткості (до 40 пар).

Відкриті вітрини – найбільш популярний тип взутниць, який забезпечує якісне просушування взуття, до того ж має меншу вартість. З іншого боку, зберігання на відкритих полицях може спричинити накопичення пилових забруднень.

Закриті взуття оснащені дверцятами, відкидними або купейними. Вони мають свої переваги — тут взуття чудово захищене від пилу і недоступне для посягань домашніх тварин. У той же час, конструкції із закритими дверцятами набагато гірше провітрюються, а це може стати причиною появи неприємних запахів. Нерідко їх оснащують додатковими отворами для поліпшення циркуляції повітря, а нові моделі мають спеціальне обладнання для сушіння та дезінфекції.

Крім зовнішніх конструктивних відмінностей, взуття різняться способом встановлення, поділяючись на такі групи:

Корпусні взуття – моделі, що являють собою окремі системи зберігання. Їхня основна перевага полягає в мобільності – при необхідності таку взутку легко можна транспортувати в інше місце. Недоліком виступає той факт, що навіть негроміздкі меблі займають певну площу, якої часто не вистачає в невеликих передпокоях. За способом розміщення вони можуть бути підлоговими та підвісними;

Вбудовані — взуття, які входять в комплектацію інших меблів (наприклад, шафи-купе) або розташовуються всередині стінної ніші, комори. Такий варіант розміщення дозволяє значно економити простір, найчастіше виготовляється на замовлення за індивідуальними параметрами. Вбудовані взуття можуть бути оснащені висувним механізмом, наче «виринаючи» при відкритті зі стіни. Це зручна система для облаштування драбинного простору у передпокоях приватних будинків;

Обувниця, що обертається — одна з найбільш містких конструкцій для невеликих передпокоїв. Розташувавши її на території кута, можна легко дістатися до будь-якої пари взуття, просто прокрутивши систему навколо осі. Тут взуття легко сушиться і провітрюється. Важливо врахувати той момент, що брудне взуття можна розташовувати лише на нижніх ярусах.

Сучасне виробництво має великий вибір сировини для виготовлення меблів. Не виняток і взуттєві сховища, які можуть бути представлені такими матеріалами:

1. Дерев’яні взуття – моделі поєднують у собі естетичність, екологічність та універсальність. Єдиним мінусом тут можна вважати дорожнечу виробів, але вона цілком виправдовується тривалим терміном експлуатації. Дизайн обувниці може набувати різних форм завдяки податливості матеріалу в обробці, мати свій власний неповторний візерунок. У виробництві використовуються різні породи дерева (дуб, горіх, береза, сосна та ін.), які мають індивідуальні квіти і характеристики міцності.

2. МДФ або ДСП – найбільш економні та затребувані матеріали, які допомагають досягти оптимального співвідношення ціни та якості. Разом з тим, купуючи такі меблі, не завадить поцікавитись у продавця про наявність сертифікату якості, щоб уникнути отруєння шкідливими смолами.

3. Металеві взуття — набагато гірше вбирають запахи, які можуть виходити від сирого взуття, вони не промокають і не деформуються. У процесі виробництва конструкції обробляють антикорозійними засобами, що забезпечує відсутність іржі. Дизайн металевого взуття з кованими елементами виступить справжньою окрасою інтер’єру. Недоліком можна назвати чимала вага конструкцій, що ускладнює їхнє транспортування, а іноді й прибирання передпокою.

4. Пластикові взуття – вигідно відрізняються невеликою вагою, вологостійкістю та легкістю збирання, мають невисоку вартість. Оскільки матеріал не здатний пропускати повітря, при покупці такого взуття варто віддавати перевагу відкритим конструкціям. Також варто врахувати, що пластик поступається в міцності розглянутим вище матеріалам і, як наслідок, не так довговічний.

У домашніх умовах цілком можна спорудити стелаж самостійно, використовуючи найпростіші підручні засоби. Наприклад, основою для нехитрого взуття може стати звичайний піддон. Його слід пофарбувати, покращивши естетичні характеристики, та монтувати вертикально до стіни. Взуття, як показано на фото, буде розміщено у прорізах.

Як варіант взуття для заміського будинку, можна використовувати дерев’яні ящики, які також фарбують, лакують і фіксують на стіні в потрібній послідовності. При цьому можна одержати досить оригінальну композицію.

Якщо Ви маєте деякі навички в плетінні виробів з лози або ротанга, можна виготовити невелику взуттю або сплести скриньки. Ротанг відмінно вентилюється, чиститься і має високу стійкість до вологості.

А за наявності необхідних інструментів та навичок роботи з деревом можна зробити дерев’яну взуттю з бічними стінками та поличками. Для початку необхідно визначитися з місцем розташування та дизайном майбутнього взуття, зробити відповідні виміри та креслення.

На підставі креслярського малюнка складається карта розкрою кожної деталі, за якою в магазині розпилюють полиці та стінки, обклеюючи краї спеціальною кромкою (маючи відповідне обладнання, можна зробити самостійно).

Далі буде процес складання, для якого необхідно придбати металеві куточки, полкодержатели і, в залежності від конструкції, інші елементи (ніжки, що направляють для ящиків, меблеві ручки). Спочатку формується каркас тумби — до основи кріпляться почергово середні стійки (якщо вони передбачені), потім бічні з отворами полкодержателей. Останньою монтується «начинка» та можливі дверцята.

Коли конструкція повністю зібрана — її можна декорувати, використовуючи фарбу, лак або плівку, що самоклеїться.

Детальніше ознайомитися з різноманітністю асортименту сучасних взутниць можна у нашій галереї. Тут зібрані фото, що демонструють дизайн різних конструкцій, типи установок, а також способи облаштування у великих та маленьких передпокоях, приватних будинках. Приємного перегляду!