види та варіанти обробки, красиві ідеї

Всі площини на кухні піддаються негативному впливу жару та пари. Але якщо в обідній зоні можна підкреслити декоративні властивості оздоблення, то поруч із плитою стійкість матеріалу відіграє ключову роль. На щастя, варіантів оформлення фартуха для кухні набагато більше, ніж здається на перший погляд. Деякі з них максимально практичні, інші мають незвичайну естетику, а треті виступають «золотою серединою». Подробиці – у нашій статті!

Йдеться не про спецодяг господинь на кухні, хоча призначення практично ідентичне. Кухонний фартух — це покриття над робочою областю, яке захищає стіни та меблі від пари, високих температур, крапель жиру та їжі. Щоб гідно впоратися з цим завданням, для його оформлення потрібно підібрати матеріал з хорошими характеристиками, який не деформується з часом, а також піддається догляду.

Хоча деякі дизайнери вважають за краще використовувати обробку на всю площу стіни, частіше фартух виділяється із загальної композиції і виступає яскравою деталлю — за допомогою кольору, фактури або малюнка. Можна придбати таке саме покриття, як у стільниці — це допоможе гармонізувати місце.

Темні поверхні вважаються менш практичними. Але якщо фартух наділений насиченим кольором, інші частини приміщення необхідно «приглушити». Горизонтальні смужки допоможуть візуально подовжити кімнату, а дзеркальне оздоблення додасть об’єму. Колористи радять використовувати теплі відтінки, тому що на їхньому тлі їжа виглядає більш апетитною.

Але ці рекомендації дуже умовні, потрібно відштовхувати від власних можливостей та дизайнерських уподобань, благо асортимент матеріалів досить широкий.

Найпопулярніше рішення, яке вже зараховується до традиційних. Плитка — це недорогий товар, що володіє стійкістю до вологи, вогню, дії лугів, а також кислот. Вона легко миється і, як наслідок, довго служить.

Недоліком вважається наявність швів, які не так добре протистоять забрудненню та вбирають рідину. Через це затирання доводиться досить часто оновлювати. Частково вирішити проблему допоможе придбання спеціального водостійкого варіанта.

Сьогодні можна зустріти вироби з різними формами і малюнками. Для сучасного стилю підійде однотонне покриття квадратної або шестикутної форми, а в класиці використовуються декоровані екземпляри.

Плитка відмінно комбінується з іншими матеріалами та підходить для обробки всієї стіни. Робота з облицювання — маркий процес, який потребує певних навичок. Крім цього, досить складно дається оновлення дизайну, тому що плиткові вироби – покупка не на один рік.

Кухонний фартух із мозаїчною композицією виглядає складно та художньо. З її допомогою можна викласти будь-який малюнок, абстрактні візерунки або мальовничі квіти. Деталі виготовляються з різних матеріалів, що впливає на практичні властивості покриття, довговічність та візуальну естетику.

Наприклад, панно з декоративного каменю має глибоку текстуру, тому природно виглядатимуть стримані колірні поєднання. Скляний та керамічний «паззл» вибирають для оформлення складних орнаментів. У мінімалістичному інтер’єрі можна обмежитися однотонною поверхнею, оскільки фактура мозаїки сама собою створює художній акцент.

Сучасна мозаїка продається у вигляді матриць різного розміру, як і фрагменти, які ще називають чіпами, бувають у дрібній, практично «піксельній» варіації 1х1см, або більшій – 5х5см.

Головною перевагою мозаїчного фартуха на кухні залишається приваблива естетика. Поліпшити міцність оздоблення можна за допомогою стійкого клею гарної якості. До недоліків відноситься велика кількість швів, які можуть накопичувати бруд, дорожнечу та складність монтажу.

Камінь як матеріал облицювання буває двох видів: штучний та натуральний. Другий варіант використовується набагато рідше, в основному через високу вартість, яка не відповідає довговічності. Але для забезпечення максимальної екологічності покриття можна придбати плити із граніту. Вони досить міцні та довговічні. Дуже благородно виглядає мармур, проте під впливом вологи він швидко втрачає привабливість.

Раціональні господарі віддають перевагу штучним аналогам. Акрилові та кварцові вироби не вбирають вологу, не деформуються, а також підійдуть для оформлення стільниці в такому ж вигляді. Гіпсовий фартух можна розглядати нарівні з попередніми варіантами, якщо нанести на нього захисний лак. Дизайнери не рекомендують комбінувати в рамках одного простору кілька різновидів каменю, особливо у сучасних інтер’єрах.

Незалежно від походження матеріалу, його вартість вища, ніж у інших товарів, а монтаж вимагає втручання професіоналів.

Скляні вироби викликають асоціації з крихкістю і не відразу вселяють довіру. Але для оформлення кухонного фартуха використовується загартований різновид — він набагато міцніший, не дряпається, не боїться сонячних променів або перепадів температури, а термін служби досягає десяти років. Скло часто встановлюють поверх інших покриттів з метою захисту.

До недоліків можна віднести дорожнечу та необхідність замовлення під індивідуальні виміри через складності в процесі обрізки.

Дизайн скляного фартуха може бути однотонним або таким, що імітує інші матеріали. Візуальна різноманітність розширює можливість фотодруку будь-якої складності — робоча область стане яскравою деталлю кухні.

Такий елемент ідеально впишеться в інтер’єр кухні в стилі ганьби-тік, лофт або мінімалізм, але за бажання можна підібрати підходящий варіант і для класичних напрямків. Загалом фартух із сталі досі вважається чимось ексклюзивним. Він надає приміщенню строгий, стильний, навіть офіційний образ, тому метал часто комбінують з теплим деревом.

Фартухи виготовляють з доступної нержавіючої сталі, а також дорожчої міді. Різною буває текстура: глянсова, що дзеркально відображає інтер’єр, або матова, що формує м’яке «світіння». Листом металу можна покрити всю вільну зону, так що він не утворюватиме шви і створить відчуття монолітності.

Робоча область виглядатиме ще ефектніше, якщо встановити над нею спеціальне підсвічування — світло точкових світильників, спрямоване на сталеве полотно, гарно переливається у вечірній час.

Дерев’яний фартух – дуже спірний варіант для кухні. Цей матеріал через свою пористу структуру вбирає вологу, бруд і запахи. Але в деяких випадках екологічність та натуральна естетика дерева є необхідною складовою дизайну.

Таке покриття вимагає попередньої підготовки, яка включає нанесення захисного лаку, а також спеціальних масел, що запобігають розсиханню. Дерев’яний виріб можна сховати за прозорим склом у зоні з плитою, а ще краще замінити на більш доступні за ціною МДФ і ДСП.

Фартух із дерева чудово впишеться в кухню будь-якої стилістики, сформує затишну та комфортну атмосферу. Його часто комбінують зі стільницею чи іншими елементами гарнітура.

Цегляна кладка неймовірно популярна не тільки в лофті, а й інших інтер’єрах. При цьому не обов’язково використовувати грубу цеглу для обробки — створити потрібну фактуру можна за допомогою більш практичних матеріалів, які впораються з роллю кухонного фартуха.

Стильне рішення — фартух під цеглу, виготовлений з керамічної плитки. Можна вибрати глянсову або матову текстуру, а також підібрати нестандартне поєднання кольорів. Необхідний ефект має також штучний камінь, але рекомендується заздалегідь потурбуватися про його підготовку.

Якщо немає необхідності імітувати кладку, натуральна цегла підійде для оформлення робочої зони. Він стійкий до температурних перепадів, досить міцний і не вибагливий у догляді. Перед покупкою перевірте, щоб поверхня не була крупнозернистою, інакше вона швидко вбере всі види забруднень.

Як матеріал для облицювання дзеркало не поступається кахлю або склу. Воно чудово «виживає» в суворих кухонних умовах, не втрачає зовнішній вигляд через тривалий термін експлуатації, а чиститься як звичайне дзеркало — вологою ганчіркою та миючим засобом.

Дзеркального фартуха на кухні не страшна пліснява, грибок або агресивні хімічні речовини, крім хіба що плавикової кислоти, яка рідко зустрічається в побуті. Мінусом такого рішення можна вважати крихкість, хоча деякі сучасні вироби мають підвищену міцність.

Дзеркальний фартух зустрічається у трьох варіаціях:

1. Панелі. Може покрити всю робочу площу, утворивши тим самим єдиний обсяг без слідів стику.
2. Плитка. Розрізняють деталі різних форм та конфігурацій. Стики заливають прозорим герметиком.
3. Мозаїка. Найкраще підходить для великих просторів. На фрагментарній поверхні барвисто переливається освітлення.

Дзеркало оформляє робочу зону кухні, щоб візуально продовжити приміщення і створити гарний світловий ефект.

До складу керамограніту входять два сорти глини, кварцовий пісок, силікати та пігменти, що фарбують. Кожен інгредієнт покращує характеристики матеріалу та розширює візуальні можливості.

У зв’язку зі вартістю та складністю монтажу, керамограніт часто використовують для обробки всієї стіни, але там, де потрібне особливо міцне покриття, можна обмежитися лише фартухом.

Цей вид облицювання хороший тим, що з його допомогою можна імітувати будь-який інший матеріал: наприклад, вписати текстуру дерева, яке менш стійке до кухонних умов або дорогого мармуру.