сучасне панно з кількох частин

Серед безлічі способів прикраси приміщень використання картин є універсальним. Їх можна використовувати в будь-яких будинках, вони можуть бути будь-якого розміру, мати різноманітний сюжет і виконаються на різних матеріалах. Тепер до перерахованих критеріїв додається ще й належність творів до модульного розряду.

Витоки походження модульних картин знаходяться ще у Стародавньому світі. Для облагородження інтер’єру в будинках Греції та Риму використовувалися елементи із зображенням, об’єднані одним сюжетом, колірним рішенням та способом виготовлення.

Сучасні вироби дійшли до нас із країн Європи. Як жанри для таких картин можуть виступати:

• портрети;
• натюрморти;
• краєвиди;
• абстракція;
• графіка та багато іншого.

Можна сміливо сказати, що тематичних обмежень немає. При цьому різноманітність техніки виконання та матеріалу теж вражає уяву. Картини можуть виконуватися в будь-якій техніці:

• малювання олією;
• акварель;
• вишивка;
• аплікація;
• гравюра та інші.

Найпростіші та найпопулярніші вироби надруковані через оцифрування на лляному полотні за допомогою особливого принтера. Готова роздрукована картина розрізається кілька частин. Ці частини можуть бути різних розмірів та форм. Головне – це реалізувати проект дизайнера. Після цього виготовлені деталі кожна окремо натягується на підрамник. Сенс всього в тому, щоб зрештою отримати певне зображення, що складається з окремих елементів. Це зображення буде несхоже на просту картину і виглядатиме дуже ефектно в будь-якому приміщенні.

Оригінальність такої речі полягає в тому, що створюється відчуття переходу зображення з одного елемента на інший. При цьому картинка жива та об’ємна. Такий елемент в інтер’єрі здатний надати кімнаті ексклюзивності і зробити її сучаснішою.

Існує кілька різновидів сегментованих зображень:

• диптих – картина із двох елементів;
• триптих – тримодульна картина;
• пенаптих – картина із чотирьох деталей;
• полінаптих — картина з п’яти та більше елементів.

Як і прості картини, сегментовані твори художнього мистецтва можуть використовуватися в офісах, ресторанах, дитячих та інших закладах, а також у будь-якій кімнаті житлового будинку.

Незвичайний вигляд такого елемента інтер’єру здатний привернути увагу відвідувача. Навіть людина, що має тонкий смак і примхливий характер, зможе вибрати відповідну модульну картину.

З практичної точки зору модульна картина нічим не відрізняється від звичайної. Її можна купити, подарувати, виготовити самостійно. Догляд за нею теж не завдасть клопоту. Регулярного видалення пилу цілком достатньо.

Різноманітність можливих модульних картин велика. Щоб у цій масі вибрати саме те, що потрібно, варто порівняти пропоновані вироби за кількома пунктами.

1. Виходячи з того візуального ефекту, який очікується від картини, можна вибрати вертикальний, горизонтальний чи діагональний модульний комплекс. Тут необхідно враховувати, що вертикальні смуги піднімуть стелі, горизонтальні подовжать стіни, а діагональні можуть дещо спотворити простір.

2. Кількість сегментів у картині вибирається лише на розсуд покупця. Важливо визначитися лише з повним розміром зображення, після чого можна зрозуміти, скільки сегментів його доцільно розділити.
3. Зображення слід підбирати за тими самими ознаками, якими вибирається проста картина. Настрій та характер малюнка мають відповідати призначенню приміщення. Як зображення можна використовувати пам’ятну фотографію, яку майстерний майстер перенесе на полотно.
4. Колірне рішення може бути підібране під загальні відтінки інтер’єру і гармонійно «вплести» картину в загальний вигляд кімнати. Можна зробити навпаки і виділити модульний комплекс з інтер’єру кольором, зробивши його центральним елементом обстановки.
5. Вибираючи розмір майбутнього елемента декору, необхідно врахувати, що велика картина візуально зменшить інші частини обстановки. Крім цього, дизайнери рекомендують залишати рівно стільки ж вільного простору навколо картини, скільки вона сама займає місця на стіні. Також необхідно дотримуватись правил симетрії.

6. Стиль сегментованої картини має вписуватися у стилізацію приміщення. Якщо картина купується для конкретного будинку, то заздалегідь потрібно вибрати кімнату, де вона висітиме і, виходячи з цього, визначатиметься зі стилем самого зображення.
7. Вибирати картину потрібно під час ремонту. Для неї має бути заздалегідь передбачене місце. Це мінімізує ризик того, що куплена прикраса нікуди повіситиме або вона не підійде за колірним рішенням.

При виборі модульної картини покупець може мати справу з двома основними проблемами: нестачу коштів та відсутність асортименту. Це можна легко вирішити самостійним виготовленням сегментів прикраси для кімнати.

Для хорошого результату важливо використовувати якісні матеріали. Основними будуть полотно з льону або бавовни, пігментне чорнило та художній лак. Крім того, слід опанувати хоча б базовими навичками роботи з програмами для обробки зображень.

Чорнила, за допомогою яких друкуватиметься оброблене зображення, повинні бути безпечними для людини. Це пов’язано з тим, що картина довгий час перебуватиме в приміщенні і виділятиме в повітря шкідливі речовини. Таких ситуацій слід уникати.

За допомогою обладнання з високою роздільною здатністю слід роздрукувати картину на папері або на полотні. Готове зображення нарізається на заздалегідь обдуману кількість сегментів потрібної форми. Заздалегідь підготовлені підрамники потрібної форми можна виготовити самим із дерев’яних брусків або купити у спеціалізованих магазинах. На ці підрамники щільно натягуються нарізані деталі та фіксуються меблевим степлером.

Під час друку слід враховувати припуски, які будуть загнуті на підрамник. Якщо картина передбачає збереження кожного міліметра зображення, слід виготовити паперовий аналог малюнка і розрізати його на частини. Після цього за допомогою сканера зберегти окрему деталь і надрукувати її на тканині, після чого її можна буде вирізати з припусками. Такий поділ можна здійснити і в комп’ютерній програмі, якщо навички її використання дещо глибші, ніж базові.

Після того, як усі елементи закріплені на підрамниках, їх обробляють спеціальним лаком та висушують. Модулі готові.

Є ще простіший спосіб виготовлення. З пінопласту вирізаються придатні формою елементи, куди простим клеєм наклеюються деталі малюнка. Бічні сторони просто ховаються за папером, що підходить за тоном. Такий виріб виглядає простіше, але витрати на нього сил, часу та коштів мінімальні.

Ексклюзивним можна вважати варіант вишитих модулів. Це під силу лише тим, хто справді любить таке заняття. Результатом буде приголомшлива дорога модульна картина, аналогів якої не знайти.

Розмістити модульні картини також можна по-різному. Залишаючи необхідні за шириною проміжки між сегментами, можна надати картині витягнуту або дугоподібну форму. Якщо наклеїти елементи на модулі різної товщини, то, граючи світлом, можна досягти ефекту об’ємного зображення. Якщо модульні елементи є частиною одного зображення, а мають кожен своє, необхідно їх грамотно згрупувати.

При будь-яких варіантах розвішування основні частини модульного комплексу повинні опинитися на рівні очей людини, що сидить у кріслі. При дотриманні всіх правил і рекомендацій модульна картина, що з’явилася в будинку, стане ексклюзивною і стильною прикрасою всього інтер’єру.