Фуросики або як красиво і зручно загорнути річ японською мовою

Вічна проблема: коли потрібен пакетик, у який хочеться покласти щось (припустимо, ноутбук або взяту книгу) – його ніколи немає під рукою. Натомість удома чекає стійка, повна пакетиків усіх розмірів. Викинути – неекологічно, та й не звикли ми викидати. Віднести на переробку – я, припустимо, можу пройти два квартали, щоб опустити кульок, набитий кульками, у спеціальний контейнер, але підозрюю, що ще не скрізь на неосяжних просторах Європи та Азії ці контейнери встановлені. Складати, як мама вчила, один на інший, щоби місця менше займали, – терпіння не вистачає.

А оформлення подарунка? Завжди виникають проблеми — в яку коробку (обгортку, сумочку) покласти, ніж прикрасити, щоб це виглядало не банально, стильно, сучасно.

Тим часом, наші сусіди по глобусу, японці, давно цю проблему для себе вирішили шляхом використання квадратних шматків тканини, які називаються фуросиками. (Говорити «фурошики» — неправильно, японці не говорять ні «суші», ні «сашимі», ні «Міцубіші», вони взагалі звук «ш» не дуже вживають.) Нескладно, елегантно, оригінально, і упаковка завжди під рукою.

Фуросики в перекладі означає «баняний килимок». Здавалося б: до чого лазня до елегантної упаковки? А справа в тому, що за старих часів у японській лазні було прийнято переодягатися в легке кімоно (воно називалося «фуро») і вставати ногами на зроблений з кількох шарів тканини килимок-«сики». Людина приходила в лазню з фуро, пов’язаним у килимок, а після процедур зав’язувала мокре фуро в нього ж.

Сучасний фуросики зовсім не обов’язково повинен складатися з декількох шарів тканини, це – на ваш розсуд. А також стандартні розміри сторін квадратної упаковки (від 40 до 45 см – маленькі, від 68 до 75 – для більших предметів) також можуть збільшуватись та зменшуватись за вашим бажанням. У фуросики можна ув’язати маленьку скриньку (тоді достатньо буде тканини з розмірами носової хустки) або, скажімо, великий географічний атлас (тканина для фуросики буде розміром майже з простирадло).

Дозвольте підкреслити основні переваги японської «ноу-хау»:

1. хустка, з якої робиться стандартна за розмірами фуросики, не вимагає багато місця, у складеному вигляді поміщається навіть у маленьку сумочку;
2. така упаковка надзвичайно зручна в перенесенні, тому що завершальний етап пакування в фуросики — це спорудження ручки, за яку її тримають, рука при цьому не потіє, як від целофанового пакета;
3. чудово поєднується з модним нині одягом орієнтального, сільського або янкі-стилів, а якщо тканина елегантного непомітного забарвлення або однотонна — то і з більш офіційним стилем одягу;
4. ідеальна з погляду все тієї ж екології — багаторазово використовується, не засмічує навколишнє середовище, не потребує переробки, виготовляється з природних матеріалів (бавовни, льону, шовку, вовни), щоправда, зараз використовують і змішані матеріали;
5. в силу всього перерахованого вище — це дуже сучасна манера упаковувати покупки, потрібні речі або подарунки.

Спочатку упаковка у фуросики забирає деякий час, потрібна практика. А потім це перетворюється на задоволення!

Нам потрібний квадратний шматок тканини, оброблений з обох боків. Це може бути звичайна головна хустка, а може — шматок тканини, що залишився невикористаним при шитті сукні (його треба тільки підшити по краєчках). Можна піти і в клаптевий відділ тканинного магазину, де шматки тканин найпривабливіших кольорів коштують зовсім дешево, що дозволить придбати фуросики всіх кольорів веселки.

Тренування почати краще з бавовняних тканин. Якщо вузли не надто затягувати, згорток швидко набуває гідного вигляду. Упаковка в шовкову або крепову тканину вимагає деякої навички, цим ви займетеся трохи пізніше. Потренувавшись, можна навчитися упаковувати в фуросики предмети різної конфігурації: коробочку з парфумами, пляшку вина, домашні капці і навіть хутряну шапку.

Бажаю і вам якнайшвидше опанувати нескладне мистецтво створення оригінальних упаковок фуросики!