30 найкращих прикладів оформлення на фото

Багато дизайнерів забувають про садову доріжку, займаючись нею в останню чергу, і тим самим знищують навіть найпрекрасніший ландшафт. Адже для ділянки ця частина дизайну така ж важлива, як акуратна, гарна рамка для прекрасного полотна.

Перше, і найголовніше, з чого потрібно почати роботу — це функціональність. Якою б прекрасною не була ваша садова доріжка, прокладати її потрібно найкоротшим і зручним шляхом, щоб не перетворювати вашу ділянку на подіум.

Друге, але не менш важливе, це той матеріал, з яким працюватиме дизайнер. Якщо ви не готові щодня перемивати веранду, доріжку краще зробити суцільною та використовувати камінь чи бетонні блоки.

Пам’ятайте, що стиль доріжок не повинен відрізнятись від загального дизайну ділянки. Якщо буйство фарб і зелені — це ваш стиль, отже, й інші елементи декору повинні відповідати цьому образу. У зворотній ситуації так само просто — класика в ландшафті повинна супроводжуватися класичною доріжкою.

Особливу увагу слід звернути на зв’язок доріжки та огорожі. За всіма канонами дизайну вони повинні бути виконані в одному стилі і мати кольорові або дизайнерські елементи, що об’єднують.

Якщо доріжка — один із ключових аспектів ландшафту, її краще робити цільною, щоб зосередити на ній увагу оточуючих та грамотно виділити серед зелених насаджень. Коли доріжка — це лише одна з частин великої мозаїки, і вона повинна красиво підкреслювати і доповнювати, її краще оформляти поетапно, зупиняючись на непоганому варіанті.

Говорячи про практичність неможливо оминути питання розмірів. Безперечно, ширина доріжки залежить від розмірів самої ділянки, але загальним негласним стандартом основних ліній вважається відстань приблизно 1-1,5 метра, а невеликих декоративних стежок — не більше півметра, щоб вони виділялися і не нагромаджували обстановку.

Крім того, при прокладанні шляху для майбутньої доріжки варто вибиратися найкоротші, швидкі маршрути, можливо навіть нехтуючи красою та первісним планом. Основні, широкі лінії повинні в першу чергу бути практичними і зручними, а вузькі стежки — давати можливість господарям ділянки без труднощів потрапляти в таємниці його куточки. Намагайтеся уникати гострих кутів та різких поворотів.

Самі доріжки краще розташовувати з невеликим ухилом в обидва боки, щоб у ньому не застоювалася вода. Якщо доріжка проходитиме через клумбу або квітник, її потрібно піднімати на кілька сантиметрів над рівнем ґрунту, щоб вона завжди залишалася чистою.

Усі садові доріжки можна розділити на групи за матеріалами: кам’яні, дерев’яні, бетонні та доріжки із підручних матеріалів. До цієї останньої категорії можна внести практично всі матеріали, починаючи зі скла і закінчуючи галькою або кришками з-під пластикових пляшок.

Найбільш економічним та практичним матеріалом для декору саду можна назвати бетон. Такі доріжки стійкі від морозів, зносостійкі, здатні прослужити набагато довше за будь-яке інше покриття. Крім того, бетонним плитам можна надати будь-яку форму та розмір, створивши унікальні доріжки для своєї ділянки. Також легко змінюється і колір покриття, головне — вчасно додати в бетон потрібну кількість спеціальних барвників.

Бетон добре виглядатиме в садках, виконаних у стилях модерн або high-tech. Якась строгість і холодність, властива цьому матеріалу, чудово поєднується з металом і пластиком, а також такі доріжки набагато простіше мити та очищати від бруду. Головний мінус — це не найпрезентабельніший вид (при неправильному оформленні).

Багато дизайнерів вважають саме цей тип найкращим як із практичного, так і з естетичного боку. Насправді камінь в оточенні газону, квітів, дерев і кущів виглядає набагато природніше, ніж будь-який інший матеріал. Єдине, що може відштовхувати від цього покриття — висока ціна та складності при обробці та можливій подальшій заміні. Використовуючи кам’яні доріжки, краще зберігати їх колір і текстуру, щоб не перетворити прекрасний відбиток природи на штучну пустушку. Особливо популярними вважаються покриття з мармуру, лабрадориту, граніту, вапняку та базальту.

Використання щебеню або гальки це, напевно, найнескладніший і найдешевший варіант. Створюй подібну доріжку необхідно чітко окреслити межі і правильно підібрати кількість матеріалу. Такий тип покриття підходить не для кожного саду, працюючи з ним необхідно захистити гальку від навколишнього бруду, щоб під час дощу ваша доріжка мрії не перетворилася на місиво.

Ще один унікальний матеріал, який часто використовується при створенні доріжок, — це мульча. Мульча схожа на великий пісок або дуже дрібну гальку будь-яких кольорів та відтінків, і засипається в невеликі заздалегідь підготовлені для доріжок поглиблення. Єдиний вид цього типу доріжок — це його «складні» відносини із навколишньою землею у дощову погоду.

Доріжки з цегли не відрізняються особливою стійкістю до ударів і зносостійкістю, вимагають ретельного догляду, але насправді заслуговують на цю увагу завдяки своїй унікальній, теплій кольоровій гамі і відносної дешевизні (у порівнянні з іншими покриттями). Також працювати з цим покриттям — саме задоволення, він легко укладається та демонтується, і його дуже просто відмивати.

До цієї категорії належать і плиткові доріжки. Особливо ефектно вони виглядають у дизайнах стилю кантрі. Теплі тони з яскравими вкрапленнями створюють непередавану обстановку домашнього затишку, вони легко відмиваються практично від будь-якого бруду, але неміцність плиткових поверхонь дуже часто підводить їх позиції на ринку.

Атмосферність дерев’яних покриттів неможливо перевершити. Доріжки з дощок, грамотно встановлених і правильно оброблених вологовідштовхувальними засобами, перетворюють ділянку на східну казку, переносять будь-якого гостя у прекрасний світ японської гармонії та китайської дисципліни. Ці покриття вимагають постійного, кропіткого догляду і не відрізняються особливою довговічністю, але якщо у вашому бюджеті достатньо коштів для того, щоб регулярно замінювати непридатне дерево, це покриття створене для вас.

Найнезвичайніший і найпопулярніший вид доріжок у XXI столітті — це європейське нововведення, яке дослівно перекладається як «кроки-камінчики». Найчастіше для їх створення використовують спилки колод, велике каміння або велику плитку. Крім того, все більш і більш популярними стають доріжки з складних матеріалів для переробки, наприклад з пластикових кришечок або шматочків скла, правильно оброблених і оформлених.

Особливою оригінальністю відливаються steppingstones, виготовлені з бетону. Такі доріжки дозволять заощадити, не жертвуючи креативністю, особливо якщо взятися за її виконання самостійно. Для її створення всього й потрібно: замовити форму та закупити сам цемент. Крім того, якщо холодний, сірий колір цього покриття вам не до душі, спеціальна фарба, що додається до розчину, легко вирішить цю проблему.

Змішані садові доріжки найчастіше створюються із залишків будматеріалів, рідше як продумана композиція, для якої спеціально докуповується все необхідне. Це найбільш економний з усіх варіантів, який не вимагає ніяких витрат і обмежується мінімум часу. Звичайно, цей креатив оцінить не кожен, можливо, порівнюючи його з безладом, але цінителі всього незвичайного повинні звернути свою увагу на цей тип доріжок.

Особливо вдало виглядають комбінації, коли гладкий, рівний камінь поєднується з нерівною галькою різних відтінків. Дерево — найгірший матеріал для об’єднання, його індивідуальна велич та зв’язки з природою не піддаються жодним змішуванням. Також оригінальним рішенням для кожного саду стане доріжка, зроблена руками самих господарів. Варіантів створення таких доріжок не так багато і, найчастіше, професіоналам довіритися простіше, але тоді в їхній роботі не вистачатиме тієї частинки душевності, яка завжди є в hand-made.

Форм для створення фігурних садових доріжок існує безліч. Ціни на них можуть змінюватись від десяти до тридцяти доларів, а деякі з них продаються прямо в наборах, одночасно з необхідною кількістю піску, цементу та щебеню. Також самостійно працюючи над доріжкою своєї мрії, можна самостійно займатися коригуванням кольору, додавати або прибирати елементи декору, тим самим повністю відтворюючи намальований вашою фантазією ідеал.